БУТИРАТ бутик Сочи

А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.

Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.

Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.

Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!

Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!

На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.

Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.

Было это несколько лет назад, когда я еще только набирал свой бэкграунд наркомана. Ходил по закладкам, пил пунш и не знал, где граница между реальностью и иллюзией. Но все говорили, что настоящий наркос был, когда попробовал геро и иксы. И мой мозг шептал мне, что это как раз тот случай, когда можно идти на поводу у собственных прихотей.

В один замечательный день, я позвонил своему приятелю, который, как оказалось, знал контакты по продаже бутирата. Одним движением пятки он сказал, что нарки готовы помочь, только мне нужно скинуть им деньжат. О, как просто, подумал я! Встретились мы на какой-то охренительной пустыре, где было полно нариков, балующихся шмалем и аптечкой. Не могу сказать, что это было комфортно, но что поделаешь, когда жаждешь новых ощущений.

В итоге, я приобрел свою порцию бутирата и устремился домой, только сперва не забыв купить геро и иксы на следующую вечеринку. Ну что, друзья-нарики, вы понимаете, как я был счастлив! Все же своими руками купить бутират и насладиться этим даром химии - это круто!

Безумная идея, подумали мои друзья, когда я им рассказал о своем замысле. Но что они могли понимать, когда они сидели в своих грязных подвалах и сносили крышу иксами. Я же хотел быть центром внимания, быть тем человеком, о котором шептались на узкоглазых улицах.